Засікання часу

Секунди – це важливо. Більшість мейн сетів наших програм необхідно засікати. Виконання тієї самої роботи без секундоміра однозначно робить процес менш ефективним, адже вам залишається лише здогадуватись, чи рухаєтесь ви до своєї цілі.

Якщо ви не маєте тренера на бортику, процес засікання своїх пропливань може бути досить складним. Але способи фіксації часу завжди є і зараз ми допоможемо вам підібрати оптимальний для вас.

Ні, і це вже значно полегшує задачу. Вам точно не треба засікати розминку, пропливання чисто «технічних» вправ (якщо в описі не сказано інакше), підготовчі сети, майже всі сети з категорії легка аеробіка, заминку. Необхідність заморочитись над засіканням є переважно в основних сетах, тож щоразу, готуючись до тренування, продумуйте, як саме ви це робитимете.
Окрім власне засікання, багато сетів передбачають виконання «в режимі» – коли ви маєте починати кожен наступний інтервал у чітко визначений момент. Про те, як гнучко організувати плавання в режимі, читайте в кінці сторінки.

В залежності від типу завдання, вам необхідно забезпечити той чи інший рівень точності хронометражу. Наприклад, якщо ви проплили 800 метрів, допустима похибка може бути в кілька секунд – різниця між, скажімо, 11:37 і 11:39 невелика. Тому ви можете просто подивитись на ручний чи настінний годинник після дотику до бортику і відняти 1–2 секунди.

Те саме стосується довгих інтервальних сетів. Наприклад, якщо у вас стоїть ціль триматись в межах 1:29–1:30 в сеті 20х100 з невеликим відпочинком, вам цілком достатньо просто дивитись на годинник і контролювати, що ви не вивалюєтесь за ці межі. Але знати, що ви проплили сотню №12 рівно за 1:29.43 – це зайве.

‍Ситуація змінюється пропорційно до скорочення об'єму сету і збільшення пейсу. Так, наприклад, в більш інтенсивних VO₂max cетах вже непогано було б засікати час з похибкою не більше секунди. Наприклад, пливучи серію 8x100 на пейсі 400 і швидше, бажано знати, що ви проплили черговий відрізок саме за 1:13 з копійками, а не «десь за 1:10–1:15».

Коли мова йде про ще більш швидкі сети на пейсі сотні, вам вже необхідно засікати до десятих секунди, адже різниця між 27.5 і 28.0 на відрізку 50 метрів – занадто велика, щоб нею нехтувати. Зробити це самостійно вже не так просто, але можливо – про це дивіться далі.

Ну і нарешті, коли ми тренуємо спринт, вимоги до точності найвищі – нам потрібен час до сотих секунди. Різниця між 6.70 і 6.79 – вже досить суттєва на відрізку 15 метрів, тож приблизні значення тут не приймаються. В ряді випадків засікти самого себе настільки точно – неможливо фізично, але завдяки деяким хитрощам ми можемо вийти з ситуації і тут.

Отже, уявімо, що ви тренуєтесь без тренера на бортику. Ось оптимальні методи засікання залежно від контексту.

Ну і наостанок про те, коли саме натискати старт і фініш. Є кілька основних варіантів.

Використовуйте цей тип в усіх ситуаціях, де ви стартуєте з води, а не з тумби. Також вимушено використовуйте його тоді, коли стартуєте з тумби, але вам нікому дати команду. Секундомір запускається рівно в момент, коли ваші стопи відриваються від бортику/тумбочки.

Використовується лише тоді, коли ви стартуєте з тумби і коли власне є кому дати вам команду «На старт... Оп!». В такому разі секундомір стартує рівно в момент, коли прозвучав «Оп!», а не коли ви стрибнули. Актуально лише для спринтерів.

Ще один нюанс, актуальний виключно для спринтера. В сетах з ультра-короткими відрізками (менше 25 метрів) фініш (а іноді і старт) відбувається десь посередині басейна. Наприклад, 15 метрів зі старту: ви фінішуєте, не допливаючи до бортика. Щоб точно засікти час, секундомір треба зупинити в момент перетину відмітки 15 метрів саме головою, а не рукою. Це може зробити лише партнер на бортику (альтернатива – відеооператор). Ще один приклад – 10 метрів «по воді» з розгону (без відштовхування). І старт, і фініш відбувають в момент перетину головою міток, які відміряють 10 метрів.

Режим – це кількість часу, який видається на пропливання чергового відрізку в інтервальному сеті і відпочинок після нього. Більшість сетів для розвику витривалості пливуться в режимах, оскільки це найпрактичніший спосіб задавати і оптимальну кількість відпочинку, і привчати плавця тримати цільовий темп.

Найкращий спосіб задавати собі режим – інтервальні таймери на телефоні. Існує безліч застосунків для iOS та Android, які дозволяють виставити саме той інтервал, який вам потрібен і не займатись математикою, щоразу дивлячись на настінний годинник. Також вони допоможуть не збиватись при підрахунку відрізків. Ось застосунок, яким користується моя команда: